Діти

Батьки незадоволені своїми дорослими дітьми. Як жити всім добре?!

Майже кожен батько чимось незадоволений своєю дитиною, навіть якщо цій дитині вже 20-50 років.

Багато батьки пред’являють претензії до своїм дорослим дітям, вимагають чогось, висловлюють своє невдоволення.

Так, я розумію, що батьки хочуть допомогти, але часом краще, що батько може зробити – залишити дитину в спокої. Нехай він живе сам, як хоче.

Навіщо так робити? !

Хіба не можна просто жити своїм життям і не чіпати життя дітей. Жити самостійно, щасливо.

Можливо батьки самі незадоволені своїм життям, не можуть змінити своє життя. Тому і втручаються в життя своїх дорослих дітей.

Щаслива родина, про яку мріють багато.

Запорука хороших відносин – самостійне життя у кожного.

Основа нормальних відносин між батьками та дорослими дітьми – не втручатися в життя один одного, якщо вас не просять.

Кожен повинен жити своїм життям, не просити допомоги, не сподіватися на когось.

Як батьки, так і діти.

Досвід моїх знайомих і родичів.

Заради інтересу я почала згадувати претензії моїх знайомих, родичів до своїм дорослим дітям.

І ось претензії:

Батько досяг великих успіхів, і вимагає того ж від своєї дитини.

Історія одного знайомого.

Дорослий чоловік, багатий, має 2 бізнесу, в минулому обіймав високу посаду в поліції.

І ось у нього є син, який не може досягти таких висот як його батько.

Батько незадоволений тим, чим займається його син, мало чого досяг, на думку батька син, ледачий, толком нічого не робить.

Тому в них часто сварки, лайка. Син поїхав подалі від батька, в інше місто, щоб батько більше не втручався в його життя, мало спілкуються.

У всіх свої здібності, комусь дано бути успішним, багатим, а комусь ні. І гнобити дорослої дитини за це, не варто.

Складно досягати висот у кар’єрі, бізнесі, коли вже задана висока планка твоїми батьками.

Тому треба просто залишити дитину в спокої. І нехай він живе як хоче.

Ні в якому разі не гнобити його за відсутність кар’єри, за відсутність успішного бізнесу.

Бідний батько вважає, що його дитина не повинна жити заможно.

Багато чули фрази: “не жили заможно, не хрін починати”. “Не було в родині багатих, і ти не будеш”. “Легких грошей не буває”. “Великі гроші – це погано і страшно”. “Багаті люди – погані, нахабні шахраї”.

Ось так батьки вбивають своїх дітей можливість стати краще, жити краще, ніж їхні батьки.

Якщо дитина народилася у бідній родині, це не означає що він буде самостійно бідно жити!

Часом проблема саме в мисленні батьків.

Бідність – це хвороба. Вражає мозок, мислення.

І той, хто вибереться з бідної сім’ї, є можливість жити інакше, краще.

Проблема лише в мисленні, в оточенні.

Бідні батьки, зі своїм замкнутим (обмеженим) мисленням, тягнуть у бідність своїх дітей. Не дають навіть можливості мислити інакше.

Тому часто дорослим дітям, хто не згоден зі своїми бідними батьками, доводиться вибирати: добре жити чи все-таки спілкуватися з батьками.

Справа в тому, що бідні батьки, не зрозуміють дитини який став багато заробляти. Вони будуть дорікати його в тому, який він поганий, напевно не законно заробляє, значить він шахрай.

Цим і небезпечні бідні батьки, вони самі не можуть жити добре, і своїй дитині не дають жити добре.

Коли дитина стане більше заробляти, ніж його бідні батьки, багато такі батьки почнуть принижувати, дорікати в чомусь звинувачувати, всіляко будуть придушувати здібності дитини. Можливо вони заздрять або просто не можуть прийняти факт того, що їх дитина іншого.

Так було зі мною. Я з 16 років заробляю більше, ніж мій батько. І він незадоволений цим. А проблема в тому, що просто батько мало заробляє. Він ніколи не говорив, яка я молодець. Навпаки казав: просто цього разу тобі пощастило, що це тимчасово, сильно не сподівайся що завжди будеш добре заробити, гроші важко заробити. Намагався убити в мені сили, можливості, здібності заробляти, віру в себе.

Тому мені довелося припинити з ним спілкування.

Він лише поранив мене своїми словами. Від нього не було підтримки, були лише невдоволення мною.

Батько хоче щоб доросла дитина приїжджав в гості кожну тиждень, на вихідних.

Навіщо так часто? !

Адже у дорослої дитини є своє життя, своя сім’я, і деколи вихідні єдині 2 дні, щоб відпочити від роботи, розслабитися будинку. Їхати у свій вихідний часом нікуди не хочеться, а хочеться просто відпочити будинку в тиші.

Моя свекруха, кожні вихідні жде сина в гості.

Навіщо так часто? !

Вона не самотня, їй 53 роки, її співмешканцю 65 років. За 1 тиждень нічого не змінилося ні в кого.

У підсумку мій чоловік їздить до своєї матері приблизно 1 раз в місяць. Частіше він не бачить сенсу там бувати (сам каже). Але його мати незадоволена такими рідкісними візитами.

А до нас так вона взагалі не приїжджає. Я проти, не розмовляю з нею вже 2 роки. Вона зухвала, їй все мало допомоги, ми оформили для неї кредит 2 роки тому (вона переїхала в нову квартиру, а вона його деколи не платить, хоча сума невелика 6 тис. Кредит оформлений на мого чоловіка (сина), гроші вона витратила на свою нову квартиру і її ремонт.

Майже з 1 місяця початку косячить з оплатою кредиту. І це стало причиною конфлікту у мене з нею. Вона любитель розважатися, пити самогон, а на кредит деколи не вистачає. Працює охоронцем, зп 15 тис. Хоча здорова, 53 річна жінка. Лінива, опустила руки. Ось така історія.

Я не люблю коли нахабніють і вішають проблеми на рідних.

Дорослий дитина витрачає гроші на себе і свою сім’ю, а батькам толком не допомагає.

Взагалі-то це нормально, коли доросла дитина витрачає свої гроші на свою сім’ю. А те, що він не допомагає батькам, так можливо просто не залишається зайвих грошей. Або ж батьки нахабні хочуть багато допомоги. Або ж дитина ображений на батьків, тому не допомагає їм.

Та й взагалі, батьки повинні жити самостійно, не сподіваючись на допомогу від своїх дітей. Ситуацій та причин, чому дитина не допомагає батькам безліч. Подумайте, може ви його образили чимось сильно.

Коли ви звали свою дитину в гості, просто на чай з пирогом? ! Без якихось цілей, прохань.

Для мене нормальні відносини між батьком і дитиною, коли кожен живе своїм життям, обидва самостійні. Коли захочуть приїжджають в гості, живуть без претензій один до одного, без прохань попрацювати на дачі, допомогти там у городі. Не кричать і не вимагають один від одного чогось. Ось вона нормальне життя.

Батько постійно лізе в життя своєї дорослої дитини: багато чого не подобається в житті дитини.

Історія моїх рідних:

Мама одиночка ростила 2 дітей, у підсумку вона повністю розчинилася в житті своїх дітей. І навіть коли вони виросли, завели свої сім’ї, мати всіляко влазила в їх життя. Через це виникли проблеми з зятем та невісткою. Звичайно їм не подобається, коли теща/свекруха так багато втручається. Звідси й негаразди в сім’ях дітей.

Мати заперечує свої втручання. Хоча вона знає всі подробиці життя своїх дітей. І якщо щось не так, вона відразу висловлює невдоволення своєму зятю/невістці.

Її діти, святі, а от зять і невістка погані.

Як підсумок, її син розлучився. А ця мати, нових невісток не сприймає нормально. Кожна невістка погана для неї. Син мучиться, страждає, хоче жити з кимось. А мати каже, що всі твої дівчата погані, шукай іншу. Доходило до того, що мати пропонувала синові невістку сама. Син не схвалив вибір матері, т. к. невістка товста))). Син шукає сам собі невістку. Знайшов молодше себе на 10 років, і знову вона не подобається матері.

А з зятем ця жінка, так зовсім не спілкується вже кілька років.

Робота на думку батьків не підходить для дитини, то дружина/чоловік, то квартира/будинок, то її місце розташування, то наявність кота/собаки, то кількість онуків або взагалі їх відсутність.

Навіщо стільки претензій? !

Життя дитини інша і не треба в неї лізти. Батьків повинна хвилювати тільки своє життя. А життя дитини – тільки його.

Якщо вас не просять ради з якогось питання, то і не треба лізти в інше життя, навіть якщо це життя вашої дитини.

Він вже дорослий і він самостійно вирішить, як йому жити.

Якщо потрібно, попросить допомоги, поради. А без цього, не треба лізти в життя дитини.

Рідні просять грошей на відпустку, на кредит, в борг.

Та такі ситуації теж бувають. Ну і вирішуються такі питання так, якщо у рідного є зайві гроші, можливість дати грошей, то дасть. Якщо ні, то ні. Все цілком ясно. І ображатися тут не треба.

Взагалі тема фінансів часто сварить дітей і батьків, і краще не давати і не просити грошей один у одного. Вирішувати свої фінансові питання самостійно.

Не треба звалювати свої фінансові проблеми на близького.

Що буває, так, що виходячи з родинних зв’язків, порушується термін віддачі боргу. Потім з-за цього псуються стосунки. Тому краще не давати рідного грошей у борг.

Така історія постійно трапляється у нас зі свекрухою.

Вона з усіх родичів, біднішими всіх живе. Хоча ми з чоловіком допомогли їй переїхати в нову квартиру. Але їй цього мало.

Вона хоче розважатися, відпочивати на море. А сама в боргах, працює на зп 15 тис. В 53 роки охоронцем. Це ж не нормально.

Її співмешканець, старенький, 65 років. Він вже втомився працювати в силу свого віку, теж працює охоронцем. Він туди ж влаштував її.

У них вічно проблеми з грошима. Заробляють мало, гуляють, п’ють, їздять на дачі до друзів. І ще відпочивають на морі. Просять грошей у нас. Не багато (10-20 тис. ), але просять. І часто не віддають взагалі. Мій чоловік їм часто прощає. А мене це дратує, так не правильно і не нормально. Вони нахабні люди. Таких я не люблю. Тиснуть на родинні зв’язки і користуються цим.

Ось такі бувають проблеми.

Єдина порада: кожен живіть окремо, своїм життям, не вішайте ярлики і проблеми на своїх рідних. Не треба дорікати своєї дитини, у нього своє життя. Живіть своїм повноцінним життям, будуйте своє щастя.

Ось тоді кожен буде щасливий.

#батьки #діти #проблеми в сім’ї #відносини в родині #родичі #батьки і діти #дорослі діти #конфлікти #суспільство і люди